-
1 віддавати
= віддати1) ( повертати назад щось) to give back, to return2) (присвячувати, жертвувати) to devote, to give up3) ( продавати) to sell, to let have4) ( відправляти кудись з певною метою) to sendвіддавати до школи — to put ( to send) to school
6) мор. ( кінці) to let go, to unbend, to loosen, to cast off7) ( про зброю) to recoil, to kick ( offirearms)8)віддавати належне — to render one's due; to pay tribute (to)
віддавати перевагу (комусь) — to show ( to give) preference (to)
віддавати під суд — to indict (for, on); to take to court, to prosecute
віддавати розпорядження (наказ) — to issue an order, to give orders
віддавати честь військ. — to salute
віддавати якір — to to drop/cast the anchor
См. также в других словарях:
голова — и/. 1) ж. Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок. •• Ада/мова голова/ ент. великий нічний метелик із родини сфінксів. В голова/х коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Го/лову лама/ти… … Український тлумачний словник
схиляти — я/ю, я/єш, недок., схили/ти, схилю/, схи/лиш, док., перех. 1) Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
шана — и, ж. 1) до кого – чого і без додатка. Почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого , чого небудь; пошана. || Шанобливе ставлення до когось, чогось. || Зовнішній вияв почуття поваги до… … Український тлумачний словник
почитати — 1 дієслово доконаного виду до: читати почитати 2 дієслово недоконаного виду віддавати шану комусь книжн. почитати 3 дієслово недоконаного виду вважати рідко … Орфографічний словник української мови
почитувати — 1 дієслово недоконаного виду читати час від часу почитувати 2 дієслово недоконаного виду ставитися з повагою, віддавати шану; лаяти перен. книжн. почитувати 3 дієслово недоконаного виду думати, гадати рідко … Орфографічний словник української мови
прощатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко прости/тися, прощу/ся, прости/шся, док. 1) з ким і без додатка, також у сполуч. зі сл. поцілунок, погляд і т. ін. При розлуці тиснути один одному руки, говорити слова прощання і т. ін. || Останній раз дивитися на… … Український тлумачний словник
честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… … Український тлумачний словник